БЕЗПАРИЙ, А, Е.
Безпарий, а, е.
1) Не имѣющій пары, безпарный. Безпарий віл.
2) Неженатый.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 43.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БЕЗПАШПОРТНИЙ, А, Е. →← БЕЗПАМ’ЯТЬКО, КА,